включати

Значення в інших словниках

1. включати — включа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. включати — (струм) вмикати, влучати; (у склад) уводити <�долучати, приєднувати> до складу; (до списку) заносити; (в собі) містити в собі, мати у свому складі. Словник синонімів Караванського
3. включати — [ўкл'учатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
4. включати — Включати, умикати, виключати, вимикати, поставити, унести, пустити «Треба включити електрику»; «Виключи струм», — кажуть неправильно, забуваючи, що по-українському слід казати: умикнути (увімкнути), умикати електрику, вимикати струм. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
5. включати — Вмикати, умикати, умикнути, повмикати, брати, узяти, забирати, забрати, позабирати, вписувати, уписати, повписувати, записувати, записати, позаписувати, приписувати, приписати, поприписувати, зачисляти, зачислити, позачисляти, причисляти, причислити... Словник чужослів Павло Штепа
6. включати — ВКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВКЛЮЧИ́ТИ, включу́, вклю́чиш, док., що. 1. Уводити в дію. Булатов включає мотор (О. Донченко); Рубильник необхідно включати і виключати швидко... Словник української мови у 20 томах
7. включати — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (вносити в твір, використовувати в творі), ВКЛЮЧА́ТИ, ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ). — Док.: ввести́ (увести́), включи́ти, вста́вити (уста́вити). Словник синонімів української мови
8. включати — ВКЛЮЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВКЛЮЧИ́ТИ, включу́, вклю́чиш, док., перех. 1. Уводити в дію. Булатов включає мотор (Донч., І, 1956, 475); Включав третю швидкість він. Аж в ухах загуло! (Мур., Хороші сусіди, 1948, 28). Словник української мови в 11 томах