1. Словник української мови у 20 томах

вковування

ВКО́ВУВАННЯ (УКО́ВУВАННЯ), я, с.

Дія за знач. вко́вувати.

У технологічному процесі кування операція осідання як основна застосовується для отримання форми поковки (наприклад, при куванні дисків, фланців), а як попередня (проміжне осідання) – для збільшення уковування з метою ліквідації литої структури (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вковування — вко́вування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вковування — (уковування), -я, с. Дія за знач. вковувати (уковувати). Великий тлумачний словник сучасної мови