вкоротити

Значення в інших словниках

1. вкоротити — вкороти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. вкоротити — [ўкоротитие] = укоротити -роучу, -отиеш; нак. -оти, -роут'іт' Орфоепічний словник української мови
3. вкоротити — вкоротитися, вкорочений, вкороченість, вкорочення, вкорочування, вкорочувати, вкорочуватися див. укоротити, укоротитися і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вкоротити — вкороти́ти ві́ку (життя́) кому. Убити кого-небудь. Була се вість, мабуть, правдива, Що пан один із добрадива йому (комісарові) за півбутелька (півпляшки) пива Трохи не вкоротив віку (І. Франко); — Петро ніяк не міг одірвати думок від образу дорогої Сари. Фразеологічний словник української мови
5. вкоротити — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
6. вкоротити — ВКОРОТИ́ТИ, ВКОРОТИ́ТИСЯ, ВКОРО́ЧЕНИЙ, ВКОРО́ЧЕННЯ, ВКОРО́ЧУВАННЯ, ВКОРО́ЧУВАТИ, ВКОРО́ЧУВАТИСЯ, ВКОСИ́ТИ див. укороти́ти, укороти́тися і т. д. Словник української мови в 11 томах