вкупочці
ВКУ́ПОЧЦІ (УКУ́ПОЧЦІ), присл.
Пестл. до вку́пці.
І людей тоді менше було, і люди кращі. Усе вкупочці, одно одного держалися (Панас Мирний);
Килимок був червоний, і на ньому вишито троє кумедних цуценят, що сиділи вкупочці, прихилившись одне до одного головами (В. Нестайко);
Їй Ярема розказував, Як жить вони будуть, Укупочці, як золото І долю добуде (Т. Шевченко);
Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядемо вкупочці ми під калиною – І над панами я пан... (М. Старицький);
Дай-но, думаю, візьмемо і собі хлопчика .. Діти бавитимуться, старшенький доглядатиме меншу, якось виростуть вкупочці (В. Логвиненко);
* У порівн. Стоїть воно [місто Глухів] на пагорбі над річкою Есмань, обваловане й оточене палісадом, все вкупочці, ніби грудки ластів'ячого гнізда (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- вкупочці — вку́почці прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вкупочці — (укупочці), присл. Пестл. до вкупці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вкупочці — див. гуртом Словник синонімів Вусика
- вкупочці — ВКУ́ПОЧЦІ (УКУ́ПОЧЦІ), присл. Пестл. до вку́пці. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядемо вкупочці ми під калиною — І над панами я пан… (Пісні та романси.. Словник української мови в 11 томах