вкупочці

ВКУ́ПОЧЦІ (УКУ́ПОЧЦІ), присл. Пестл. до вку́пці.

Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядемо вкупочці ми під калиною — І над панами я пан… (Пісні та романси.., II, 1956, 174);

Їй Ярема розказував, Як жить вони будуть, Укупочці, як золото І долю добуде (Шевч., І, 1951, 95);

Дай-но, думаю, візьмемо і собі хлопчика.. Діти бавитимуться, старшенький доглядатиме меншу, якось виростуть вкупочці (Логв., Давні рани, 1961, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкупочці — вку́почці прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вкупочці — (укупочці), присл. Пестл. до вкупці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкупочці — ВКУ́ПОЧЦІ (УКУ́ПОЧЦІ), присл. Пестл. до вку́пці. І людей тоді менше було, і люди кращі. Усе вкупочці, одно одного держалися (Панас Мирний); Килимок був червоний, і на ньому вишито троє кумедних цуценят, що сиділи вкупочці... Словник української мови у 20 томах
  4. вкупочці — див. гуртом Словник синонімів Вусика