1. Словник української мови в 11 томах

вкупці

ВКУ́ПЦІ (УКУ́ПЦІ), присл. Пестл. до вку́пі.

Мрія полине із думкою вкупці. Геть у далекі світа (Л. Укр., І, 1951, 61);

[Косяк:] Дам я вам кімнатку, а там і хатину збудуєте в саду.. Та й заживемо в мирі та злагоді, всі вкупці, родичі… (Зар., Антеї, 1962, 256).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вкупці — вку́пці прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вкупці — (укупці), присл. Пестл. до вкупі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вкупці — ВКУ́ПЦІ (УКУ́ПЦІ), присл. Пестл. до вку́пі. Мрія полине із думкою вкупці. Геть у далекі світа [світи] (Леся Українка); [Косяк:] Дам я вам кімнатку, а там і хатину збудуєте в саду .. Та й заживемо в мирі та злагоді, всі вкупці, родичі... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вкупці — див. гуртом Словник синонімів Вусика