владарювати

ВЛАДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., уроч.

Те саме, що володарюва́ти.

– А до чого ж тут кури? – каже цар, – нам не дано права владарювати над птахами, у птахів є свій цар (з казки);

Богів з Олімпу марно тут і кликать, тут владарюють інші вже боги (Л. Костенко);

* Образно. Твоїх заводів гул і шум степів могутній, де владарює труд, я так люблю (В. Сосюра);

Було безлюдно й тихо. Не озивались навіть і солов'ї. Все спало, всюди владарювали туман і сон... (Василь Шевчук);

Безмов'я [безмовність] нічного лісу урочисто владарювало над світом (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. владарювати — владарюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. владарювати — Панувати, володарювати, владувати, царювати, урядувати, правувати, порядкувати, фам. орудувати, верховодити. Словник синонімів Караванського
  3. владарювати — -юю, -юєш, недок., уроч. Те саме, що володарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. владарювати — див. керувати Словник синонімів Вусика
  5. владарювати — ПАНУВА́ТИ (мати владу над ким-, чим-небудь), ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ВЛАДИ́ЧИТИ заст. Народився Гордій з давнього панського роду, що звик панувати над мужиком і так виробив у собі цю потребу панувати... Словник синонімів української мови
  6. владарювати — ВЛАДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., уроч. Те саме, що володарюва́ти. — А до чого ж тут кури? — каже цар, — нам не дано права владарювати над птахами, у птахів є свій цар (Укр.. Словник української мови в 11 томах