1. Словник української мови у 20 томах

внучечка

ВНУ́ЧЕЧКА (ОНУ́ЧЕЧКА, рідко УНУ́ЧЕЧКА), и, ж.

Пестл. до вну́чка.

Стара пита у внучечки, внучечка задумалась, – тільки їй на питання головою киває (Марко Вовчок);

Обіцяв [батько] йому віддати на вжиток своє поле, а при своїй смерті записати його найстаршій унучечці (І. Франко);

Вийшла ґаздиня і в долоні сплеснула. – А мої ж ви онучечки кохані, бодай би я ще вашого весілля діждала, бодай би я вас під вінець благословляла! (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внучечка — вну́чечка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. внучечка — (онучечка, рідко унучечка), -и, ж. Зменш.-пестл. до внучка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. внучечка — див. дитина Словник синонімів Вусика
  4. внучечка — ВНУ́ЧЕЧКА (ОНУ́ЧЕЧКА, рідко УНУ́ЧЕЧКА), и, ж. Зменш.-пестл. до внуча́. Стара пита у внучечки, внучечка задумалась, — тільки їй на питання головою киває (Вовчок, І, 1955, 113); Обіцяв [батько] йому віддати на вжиток своє поле... Словник української мови в 11 томах