вовтузіння
ВОВТУ́ЗІННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. вовту́зитися.
За стіною чинбарні знову загупало кілька ніг, зчинилося якесь вовтузіння (В. Малик);
Учитель, певно почувши підозріле вовтузіння за вікном, підвів голову (Ю. Збанацький);
На возі хтось закашлявся, прокинувся, почулося якесь вовтузіння (Ю. Мушкетик);
Вовтузіння з трупом, липкі його руки, трупний сморід – все це скінчилось тим, що Духновичеві стало погано (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вовтузіння — вовту́зіння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- вовтузіння — -я, с., розм. Дія за знач. вовтузитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовтузіння — ВОВТУ́ЗІННЯ, я, с., розм. Дія за знач. вовту́зитися. Прокидались нічліжки,.. важким вовтузінням і глухим стогоном озивались зчорнілі, покриті цвіллю і мокротами стіни (Цюпа, Назустріч.. Словник української мови в 11 томах