вовтузня
ВОВТУЗНЯ́, і́, ж., розм.
Те саме, що вовту́зіння.
Для неї вовтузня з дітьми – це не більше ні менше, як зустріч з молодшим людством (О. Гончар);
Темно. Болото. По дворах шум, вовтузня, з кожного димаря валить смалятиною (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вовтузня — вовтузня́ іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
- вовтузня — -і, ж., зневажл. Те саме, що вовтузіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовтузня — ВОВТУЗНЯ́, і, ж., зневажл. Те саме, що вовтузі́ння. Та тільки закінчили чистити її кімнатку, як з сусідньої почулась вовтузня (Ів., Про бджілку.., 1959, 7); Темно. Болото. По дворах шум, вовтузня, з кожного димаря валить смалятиною (Тют., Вир, 1964, 353). Словник української мови в 11 томах