1. Словник української мови в 11 томах

вовтузня

ВОВТУЗНЯ́, і, ж., зневажл. Те саме, що вовтузі́ння.

Та тільки закінчили чистити її кімнатку, як з сусідньої почулась вовтузня (Ів., Про бджілку.., 1959, 7);

Темно. Болото. По дворах шум, вовтузня, з кожного димаря валить смалятиною (Тют., Вир, 1964, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовтузня — вовтузня́ іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. вовтузня — -і, ж., зневажл. Те саме, що вовтузіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовтузня — ВОВТУЗНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що вовту́зіння. Для неї вовтузня з дітьми – це не більше ні менше, як зустріч з молодшим людством (О. Гончар); Темно. Болото. По дворах шум, вовтузня, з кожного димаря валить смалятиною (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах