1. Словник української мови в 11 томах

вовтузитися

ВОВТУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, недок., розм.

1. Не сидіти спокійно; соватися.

Старий залізничник зітхав, вовтузився в кріслі (Дмит., Розлука, 1957, 54);

// Граючись, метушливо рухатися.

Коло стодоли, на соломі проти сонечка, щасливі хлопці.. вовтузяться собі та борюкаються (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 19);

*Образно. У Мухамедовій голові роєм вовтузилися думки (Донч., І, 1956, 173).

2. Займатися справами, що потребують багато праці й клопоту; повільно й клопітливо робити що-небудь.

Явдоха більше з онуком вовтузилася (Мирний, IV, 1955, 50);

— Мертвих.. ми з собою не візьмемо, бо нема часу з ними вовтузитись, а поранених не можна кидати катам на знущання… (Стар., Облога.., 1961, 76);

Командир.. вовтузився з кількома бійцями в кутку біля недавно одержаних кулеметів (Гончар, Таврія.., 1957, 534).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовтузитися — вовту́зитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вовтузитися — (у кріслі) соватися: (з чим) поратися, порпатися, марудитися, морочитися, панькатися, шпортатися <�длубатися, копатися> коло чого. Словник синонімів Караванського
  3. вовтузитися — -ужуся, -узишся, недок., розм. 1》 Не сидіти спокійно; соватися. || Граючись, метушливо рухатися. 2》 Займатися справами, що потребують багато праці й клопоту; повільно й клопітливо робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вовтузитися — ВОВТУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, недок., розм. 1. Не сидіти спокійно; соватися. Старий залізничник зітхав, вовтузився в кріслі (Л. Дмитерко); Марко Груша стогне й вовтузиться на печі, смикаючи п'ятами, але звестись не годен (Є. Словник української мови у 20 томах
  5. вовтузитися — див. баритися; ворушитися Словник синонімів Вусика
  6. вовтузитися — ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  7. вовтузитися — Вовтузитися, -жуся, -зишся гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Рудч. Ск. II. 14. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати. Кіев. Словник української мови Грінченка