вовтузитися

ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм., ВАЛА́НДАТИСЯ розм., ЯЛО́ЗИТИСЯ розм., ШПО́РТАТИСЯ розм., ШУПО́РТАТИСЯ діал., МУСУВА́ТИСЯ діал. (повільно). Заклопотана та серйозна, вона возилася коло чогось у сторожці-кухні (С. Васильченко); Командир.. вовтузився з кількома бійцями в кутку біля недавно одержаних автоматів (О. Гончар); Христя довбається над мережкою (Панас Мирний); Зіпсувався мотор. Шофер длубався в ньому аж до вечора (Ю. Мокрієв); В кінці вулиці, на тротуарі, порпався біля мотоцикла незнайомий юнак (Я. Качура); Побачив Барабаш, що тракторист біля трактора морочиться, підійшов, спитав, що трапилось (А. Головко); (Убийбатько:) Ти все ще з доповіддю.. воловодишся? (І. Микитенко); Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп'я довго мусувалося, поки одстебнуло її (П. Мирний). — Пор. 2. господарюва́ти, 1. по́ратися.

СО́ВАТИСЯ (не сидіти спокійно, рухатися на місці), КРУТИ́ТИСЯ, УВИВА́ТИСЯ (ВВИВА́ТИСЯ), ВЕРТІ́ТИСЯ, ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм. Неспокійно соватися на своєму стільці; За столом сидить (Юрко), мов на жаринах — крутиться, вертиться, не в миску дивиться, а все в вікно та в вікно (І. Рябокляч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовтузитися — вовту́зитися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вовтузитися — (у кріслі) соватися: (з чим) поратися, порпатися, марудитися, морочитися, панькатися, шпортатися <�длубатися, копатися> коло чого. Словник синонімів Караванського
  3. вовтузитися — -ужуся, -узишся, недок., розм. 1》 Не сидіти спокійно; соватися. || Граючись, метушливо рухатися. 2》 Займатися справами, що потребують багато праці й клопоту; повільно й клопітливо робити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вовтузитися — ВОВТУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, недок., розм. 1. Не сидіти спокійно; соватися. Старий залізничник зітхав, вовтузився в кріслі (Л. Дмитерко); Марко Груша стогне й вовтузиться на печі, смикаючи п'ятами, але звестись не годен (Є. Словник української мови у 20 томах
  5. вовтузитися — див. баритися; ворушитися Словник синонімів Вусика
  6. вовтузитися — ВОВТУ́ЗИТИСЯ, у́жуся, у́зишся, недок., розм. 1. Не сидіти спокійно; соватися. Старий залізничник зітхав, вовтузився в кріслі (Дмит., Розлука, 1957, 54); // Граючись, метушливо рухатися. Коло стодоли, на соломі проти сонечка, щасливі хлопці.. Словник української мови в 11 томах
  7. вовтузитися — Вовтузитися, -жуся, -зишся гл. Возиться; барахтаться; ерзать. Він так вовтузиться з тим бичком. Рудч. Ск. II. 14. Ви поб'єтесь, а мені треба потім з вами вовтузитися та лікарувати. Кіев. Словник української мови Грінченка