вольовито

ВОЛЬОВИ́ТО.

Присл. до вольови́тий.

Персонажі М. Коцюбинського наполегливо ідуть до мети, вольовито долають перешкоди (з навч. літ.);

Своєю фірмою вона керує жорстко і вольовито (з газ.).