1. Словник української мови у 20 томах

впалий

ВПА́ЛИЙ¹ (УПА́ЛИЙ), а, е.

Дієпр. акт. до впа́сти¹ 2.

Лежав старий Чуплак з запаленими трахомою очима, сухим сірим лицем і глибоко впалими грудьми (С. Чорнобривець);

Погляд глибоко впалих темних очей важкий, свердлючий (О. Гончар).

ВПА́ЛИЙ² див. упа́лий¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впалий — впа́лий 1 дієприкметник запалий впа́лий 2 дієприкметник той, що впав Орфографічний словник української мови
  2. впалий — [ўпалией] = упалий м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
  3. впалий — I (упалий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до впасти I 2). || у знач. прикм. II див. упалий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. впалий — ВПА́ЛИЙ¹ (УПА́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до впа́сти¹ 2. Лежав старий Чуплак з запаленими трахомою очима, сухим сірим лицем і глибоко впалими грудьми (Чорн., Визвол. земля, 1950, 13); // У знач. прикм. На молодім личку нема рум’янцю.. Словник української мови в 11 томах