впалий

Значення в інших словниках

1. впалий — впа́лий 1 дієприкметник запалий впа́лий 2 дієприкметник той, що впав Орфографічний словник української мови
2. впалий — I (упалий), -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до впасти I 2). || у знач. прикм. II див. упалий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. впалий — ВПА́ЛИЙ¹ (УПА́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. до впа́сти¹ 2. Лежав старий Чуплак з запаленими трахомою очима, сухим сірим лицем і глибоко впалими грудьми (С. Чорнобривець); Погляд глибоко впалих темних очей важкий, свердлючий (О. Гончар). ВПА́ЛИЙ² див. упа́лий¹. Словник української мови у 20 томах
4. впалий — ВПА́ЛИЙ¹ (УПА́ЛИЙ), а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до впа́сти¹ 2. Лежав старий Чуплак з запаленими трахомою очима, сухим сірим лицем і глибоко впалими грудьми (Чорн., Визвол. земля, 1950, 13); // У знач. прикм. На молодім личку нема рум’янцю.. Словник української мови в 11 томах