упалий

Значення в інших словниках

1. упалий — упа́лий 1 дієприкметник той, що впав упа́лий 2 дієприкметник запалий Орфографічний словник української мови
2. упалий — УПА́ЛИЙ¹ (ВПА́ЛИЙ), а, е. 1. Дієпр. акт. до упа́сти¹. Чи є хто такий, щоб у нього не стислося серце.., Як пересохла улітку земля задвигтить від упалих Стріл блискавиці..? (М. Зеров); Я раптом приходив до пам'яті, діставав упалу плівку (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
3. упалий — I (впалий), -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до упасти I. 2》 у знач. прикм.Тихий, слабкий, понижений від смутку, розчарування і т. ін. II див. впалий I. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упалий — Упа́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. упалий — УПА́ЛИЙ¹ (ВПА́ЛИЙ), а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до упа́сти¹. Чи є хто такий, щоб у нього не стислося серце.., Як пересохла улітку земля задвигтить від упа-лих Стріл блискавиці..? (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах
6. упалий — Упалий, -а, -е 1) Падшій. 2) Незанятый, вакантный. Дитина вмерла у неї, а на впале місце друга буде. Зміев. у. Кінь здох у його, на впале місце він купив собі кобилу. Лебед. у. Словник української мови Грінченка