впорядник

ВПОРЯ́ДНИК див. упоря́дник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впорядник — впоря́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. впорядник — див. АВТОР; (концерту) організатор, (збірки) редактор. Словник синонімів Караванського
  3. впорядник — [ўпор'адниек] = упорядник -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови