впорядник
ВПОРЯ́ДНИК див. упоря́дник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- впорядник — впоря́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- впорядник — див. АВТОР; (концерту) організатор, (збірки) редактор. Словник синонімів Караванського
- впорядник — [ўпор'адниек] = упорядник -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови