1. Орфоепічний словник української мови

впорядник

впоря́дник

[ўпор'адниек]

= упорядник

-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. впорядник — впоря́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. впорядник — див. АВТОР; (концерту) організатор, (збірки) редактор. Словник синонімів Караванського
  3. впорядник — ВПОРЯ́ДНИК див. упоря́дник. Словник української мови у 20 томах