враг

ВРАГ, а́, ч.

1. поет. Ворог.

І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко);

Хай сніг іде холодний та лапатий, Од друзів і врагів завіє путь. Нехай стежки закидає круг хати, Хай дасть мені – хай дасть мені заснуть (М. Рильський);

Ей, юначе, ти п'яний наче, не заглиблюєшся в життя. Нам робити та врагів бити (П. Тичина).

2. лайл. Нечиста сила; чорт.

– Скачи, враже, як пан козак каже! (Я. Качура);

– Це ти, враже, наговорив на мене і батькам, і дівчині. Ще стануть твої поговори поперек горла тобі (М. Стельмах).

◇ (1) Враг його́ (тебе́, їх і т. ін.) бери́, лайл. – уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь.

– Та враг їх бери з їх чорною радою (П. Куліш);

– А! Враг його бери! Нам байдуже! – сказав отець Tapaciй, виливаючи в рот пунш (І. Нечуй-Левицький);

Здихай, враг тебе бери з усім кодлом, хіба мені що? (М. Коцюбинський);

(2) Враг (нечи́стий, чорт) його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна) <�Нечи́ста його́ (її́, їх і т. ін.) ма́ти зна́є (зна)>, фам., заст. – невідомо.

– За що ж його узяли? – А враг їх матір знає (Панас Мирний);

[Євдокiя Корнiївна:] Пху! Пху! Аж треба одплюнутись, таке верзеш. Чи не вередуєш ти оце знов? [Сидiр Свиридович:] Нечиста його мати знає, може, й вередую. Здається, хочеться чи чаю, чи горiлки (І. Нечуй-Левицький);

[Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький);

Бачили у вікно, як шмаття з Лагути здирала окровавлене і запихала у піч. Чорт їх матір знає, що воно за люди, в крові обоє купалися б, – казав Більмович, той, що старостою за німців був (В. Медвідь);

(3) Враг його́ (її́, ї́хній і т. ін.) ма́тері, лайл.:

а) уживається для вираження незадоволення, роздратування і т. ін.

– І справді вийшов рій! О, враг його матері! І вибрав же тобі час, коли ми могорич п'ємо! (І. Нечуй-Левицький);

б) уживається для вираження великого захоплення ким-, чим-небудь.

– Та це ж содержанка [утриманка] Колісникова. – Оце вона? О-вва-а! Та й важна, враг його матері! (Панас Мирний);

– Ну та й гарна ж оця Тодозя, враг її матері! – не втерпів і якось несамохіть прохопився Єремія (І. Нечуй-Левицький);

(4) Не взяв його́ (її́, їх і т. ін.) враг, заст., жарт. – уживається для вираження захоплення, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь.

Венера, не послідня шльоха, Проворна, враг її не взяв (І. Котляревський);

Обминають [богослови] мою хату або приїдуть, об'їдять, обіп'ють, понюхають та й поїдуть. А мої дочки сидять, хоч і гарні, враг їх не взяв (І. Нечуй-Левицький);

Враг його не взяв, і красивий був, як змальований, матері його хрін... (М. Кропивницький);

(5) Хай йому́ (їй, їм і т. ін.) враг:

а) уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось або мимовільної згоди з чим-небудь і т. ін.

[Репиха:] На тобі твого карбованця, хай йому враг!.. (М. Кропивницький);

Коли б мені якось хоч до екзаменів доходити, а тоді – хай йому враг – і на екзамени не з'явлюся (С. Васильченко);

б) уживається для вираження задоволення, захоплення чим-небудь.

Ну, вже завели гарної! Хай вам враг з такою піснею! (М. Кропивницький).