враг

Значення в інших словниках

1. враг — враг іменник чоловічого роду, істота ворог — поет.; чорт — лайл. арх. Орфографічний словник української мови
2. враг — (нечиста сила) ДІДЬКО, біс, чорт, демон, диявол; УР. ворог, супостат. Словник синонімів Караванського
3. враг — -а, ч., заст. 1》 поет. Ворог. 2》 лайл. Нечиста сила; чорт. Враг його (тебе і т. ін.) бери лайл. — хай він пропаде (пропадай ти і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. враг — ВРАГ, а́, ч. 1. поет. Ворог. І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Хай сніг іде холодний та лапатий, Од друзів і врагів завіє путь. Нехай стежки закидає круг хати, Хай дасть мені – хай дасть мені заснуть (М. Словник української мови у 20 томах
5. враг — ВО́РОГ (той, хто перебуває в стані ворожнечі з ким-небудь, негативно ставиться до когось, чогось, протидіє чим-небудь), НЕ́ДРУГ, СУПРОТИ́ВНИК, ПРОТИ́ВНИК, НЕДОБРОЗИ́ЧЛИВЕЦЬ, НЕНАВИ́СНИК, НЕПРИ́ЯТЕЛЬ розм., ВОРІЖЕ́НЬКИ мн., фольк., ВРАГ заст., поет. Словник синонімів української мови
6. враг — ВРАГ, а, ч., заст. 1. поет. Ворог. І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Шевч., II, 1953, 347); Ей юначе, ти п’яний наче, не заглиблюєшся в життя. Нам робити та врагів бити (Тич., І, 1957, 188). 2. лайл. Нечиста сила; чорт. Словник української мови в 11 томах
7. враг — Враг, -га м. Чортъ, злой духъ. Не взяв його враг! Ном. № 1355. Куди вас враг несе до гаспидського сина? Греб. 387. Словник української мови Грінченка