1. Словник синонімів Вусика

чорт

агел (сатана: "Жиди, як агели, закричали: ай, вій!"), антипко (кульгавий чорт, якому дверима відбито п'яти), антихрист, анцибол, анциболот, анциболотник, анцибор, анцимляш, анципцьо, анцихрист, арідник, аспид, безп'ятий, безп'ятко, безп'ятько, біс, бісбатьказна-що, бісеня, бісенятко, бісик, бісило, бісище, бісовило, бісяка, біхреса (чорт, що живе в лісі й схожий на селянина в червоній шапці), болотяник, вельзевул (головний чорт), вернивода (у порогах на Дніпрі), водяник, враг ("Куди вас враг несе?"), гадиян, гайовик, гаспид, гемон, гемоняка, гнатко-безп'ятко, демон, демоняка, диявол, дідко, дідько, дітько, домовий, домовик, дябел, дябель, дябол, дявіл, дявіль, дяволяка, єрепуд, злий, зло, злодух, идол, идоляка, ідол, ідоляка, кадук, кадюк, курдуплик, кусий, куцак, куцан, куций, куцохвостий, куць, куцько, лихий, лиходій, літавець (чорт в образі милого, злий дух, що порушує сімейний спокій), лукавець, лукавий, луципер, луципір, луцифер, люципер, недовірок, нетеча, нехрист, нехристь, нечестивець, нечестивий, нечистий, нечисть, ночник, огнянець (діал.), окаянець, очеретяник, пекельний, пекельник, проклятий, рогатий, розпроклятий, сатана, Сатанаїл, сатанина, сатанисько, сатанюка, сатаня, сатанятко, темноликий, триклятий, триклятущий, хамінок, хвостатий, хованець, чортеня, чортенятко, чортик, чортисько, чортихай, чортичок, чортище, чортівня, чортовина, чортовиння, чорток, чорточок, чорт-перелесник, чортула, чортуляк, чортуляка, чортя, чортяк, чортяка, чортятко, чортяточко, чортячина, шайтан (у мусульман), щезник, явердик, лявида, ярепуд, яропуд

Фразеологічні синоніми: ворог Бога; гадиянова душа; гнат безп'ятий; губитель душ; дідько охаблений; дух зла; злий дух; ірод безбожний; лисий дідько; лисий дядько; лисий чорт; лиха година; начальник злих духів; нечестива сила; нечестивий дух; нечиста сила; нечистий дух; отой чорний; рогата сатанюка; рогате сатанисько; рябий біс; спокусник людських душ; той, що в болоті; той, що в греблі сидить; той, що з свинячим рилом; той, що купами трусить; той, що не при нас згадують; той, що не при хаті згадують; той, що не тут згадувати; той, що проти ночі не згадують; той, що трясе очеретами; хто инший (У приповідці: "Хитер, як хто инший"); чмо болотяне; чорна сила; чорт рогатий; шайтан турецький

Похідні (лайливі): бісова дочка; бісова кров; бісова личина; бісова мати; бісова челядь; бісове коріння; бісів син; гаспидів син; дияволів (диявольський) син; дідькове кодло; нечиста мати; чортина дочка; чортина мати, чортиний батько; чортиний син; чортів батько; чортів дженджик; чортів жевжик; чортів кришеник; чортів пакіл; чортів син; чортова кишеня; чортова кров; чортова мацапура; чортова сатана; чортове поріддя; чортові обрізки; яропудова дочка; яропудів син

Чортування (черкання): От чорт! Чорт його бери! Біс його бери! Чорт би його взяв! Біс би його взяв! Дідько його бери! От чортула! Чортула чортова! От чортуляк! От чортуляка! Бодай (щоб) його чорти вхопили! Най би його чорт ухопив! Чортинисько чорта камінь! (лоцманська лайка на Дніпрових порогах). Чрртиниського чорта камінь! (т.с.). Чортового чорта камінь! (т.с.). Чортячого чорта камінь! (т.с.)

Приповідки: Чорт на старість у монахи пішов. Той чорт, що в буряки кришать. Ти хочеш на гору, а чорт за ногу. Орудує, як чорт грішними душами. Планета їх знає! (чорт знає)

Приповідки про вихор: Нечистий жениться, а відьми на весіллі гуляють. Чорт відьму крутить. Чорти б'ються. Нечистий грається. Чорти та відьми танцюють.

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорт — Біс, чортяка, розм. гаспид, дідько, куцак, діал.: антипко, арідник, (як вид вищого представника зла і пекла) демон, диявол, сатана, люципер, у знач. ім. куций, нечистий// злий дух, нечистий дух, нечиста сила. Словник синонімів Полюги
  2. чорт — (за міфологічними уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло) злий (нечистий, лихий і т. ін. ) дух; нечиста сила; дух тьми; князь (цар) тьми. Словник фразеологічних синонімів
  3. чорт — Диявол, сатана, ДІДЬКО, люципер, як ім. лукавий, а. шайтан, жм. куцак, болотник; (- спритного) пролаза, проноза; чортик, чортисько, чортяка. Словник синонімів Караванського
  4. чорт — ЧОРТ, а, ч., мн. и́, і́в. 1. У християнстві та слов'янській міфології – злий дух, біс, диявол, сатана. – Дивись, Тимошко, що воно? – крикнув водовоз на свого товариша. .. – То, брат, чорти!... Словник української мови у 20 томах
  5. чорт — чорт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  6. чорт — чорт: ◊ лихи́й як сто чорті́в лаба́тих → лихий ◊ тіка́ти як би чорти́ гони́ли → тікати ●хай його чорти́ вхоплять (проклін): Ось так, лежу в рові, дивлюся на похід і записую. Колись видрукую, може. Хто скаже: “Добре написав” – хай його вхоплять чорти!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. чорт — Де чорт не доведе, там бабу пішле. Де чорт не може, там бабу пішле. Про лиху і сварливу жінку. І чорт на старість в монахи пішов. Про лихого чоловіка, який на старість років вдає із себе праведника. Не такий чорт страшний, як його малюють. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. чорт — А, ч. 1. Ненадійна людина. Не знаю, не покладаюсь я на цього чорта... 2. Незнайома людина. Все почнеться знову, обструганий під'їзд, побиті мордяки випадкових чортів (А. Дністровий). 3. Міліціонер. Мотаємо звідси, бо зараз приїдуть чорти! Словник сучасного українського сленгу
  9. чорт — (-а) ч. 1. крим., мол. Міліціонер; працівник правоохоронних органів. Чорти охороняють і сопуть (М. Марк, Хохляцький апокаліпсис). БСРЖ, 671. 2. мол. Хлопець, молодий чоловік. <... Словник жарґонної лексики української мови
  10. чорт — -а, ч. 1》 За упередженими уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. 2》 розм. Уживається як лайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. чорт — Злий дух, нечиста сила в укр. демонології; намагається заподіяти капость, використовуючи найменшу недбалість чи людську слабкість; насилає хвороби, зводить жінок; для вел. шкоди ч. бракує сили, він доволі комічна й безталанна фігура; образ... Універсальний словник-енциклопедія
  12. чорт — відпра́вити чорта́м на сніда́нок кого, зневажл. Убити, згубити кого-небудь. — Смійтесь, смійтесь,— сказав Мина,— а мені не до сміху... Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок (О. Гончар). дай / дава́й Бо́же (Бог) но́ги (, а чорт коле́са). Фразеологічний словник української мови
  13. чорт — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал. Словник синонімів української мови
  14. чорт — Чорт, чо́рта, -тові, на чо́рті, чо́рте! чорти́, -ті́в, -та́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. чорт — ЧОРТ, а, ч. 1. За забобонними уявленнями — надприродна істота, що втілює в собі зло і має вигляд темношкірої людини з козячими ногами, хвостом і ріжками; злий дух, нечиста сила, біс, диявол, сатана. — Дивись, Тимошко, що воно?... Словник української мови в 11 томах
  16. чорт — Чорт, -та м. 1) Чортъ. Бога хвали, чорта не гніви. Ном. чорт-ма, чорт-мало, чорт-матиме. Нѣтъ, не было, не будетъ. Їв би паляниці, та зубів чорт ма. Ном. № 12331. Ой тим же я не прийшов, що чорт-мало підошов. н. Словник української мови Грінченка