враждувати

ВРАЖДУВА́ТИ див. вражда́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. враждувати — враждува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. враждувати — моск. ворогувати ворогувати, заворогувати, зворогувати, поворогувати Словник чужослів Павло Штепа
  3. враждувати — див. нарікати; підозрівати; сердитися Словник синонімів Вусика
  4. враждувати — ВРАЖДУВА́ТИ див. вражда́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. враждувати — Враждувати, -дую, -єш гл. — на кого. Быть недовольнымъ на кого, гнѣваться, сердиться на кого. Враждують люде на Грицька, бо він з поля забірає чужі копиці. Волч. у. Народ і так на мене враждує. О. 1862. II. 31. Ой не враждуйте, вороженьки, на мене. Грин. ІІІ. 251. Словник української мови Грінченка