вражений
ВРА́ЖЕНИЙ¹ (УРА́ЖЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вража́ти¹.
Юнак був вражений надзвичайною красою дівчини (з казки);
Глядачі були вражені спектаклем, як ніколи в житті (О. Ільченко);
Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Панас Мирний);
Записавсь [Заболотний] до аероклубу нібито скорше з мотивів враженого самолюбства, хоча тепер, звісно, ніскільки не шкодує... (О. Гончар).
ВРА́ЖЕНИЙ² див. ура́жений¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вражений — Вражати. Має значення “викликати велике здивування або сильні переживання”. Вражені побаченим, вражені прикрою звісткою тощо. А як мовиться про захворювання рослин, людей, більш підхоже слово уражений. Населення уражене радіацією, виноград уражений філоксерою. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- вражений — вра́жений 1 прикметник здивований вра́жений 2 дієприкметник поранений; пошкоджений Орфографічний словник української мови
- вражений — I (уражений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вразити I. II див. уражений I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вражений — як (мов, ні́би і т. ін.) гро́мом вра́жений. Неприємно здивований, схвильований чим-небудь несподіваним. — Йому, бідному, нічого вже не судилося бачити...— Тобто як? — Без очей зостався... Євген стояв наче вражений громом (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
- вражений — Вра́жений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вражений — ВРА́ЖЕНИЙ¹ (УРА́ЖЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вра́зити¹. Глядачі були вражені спектаклем, як ніколи в житті (Ільч., Серце жде, 1939, 386); Колісник уражений пішов від неї, не сказавши ні слова навпаки (Мирний, III, 1954, 358). ВРА́ЖЕНИЙ² див. ура́жений¹. Словник української мови в 11 томах