враження
ВРА́ЖЕННЯ¹, я, с.
1. Те, що залишається у свідомості людини від побаченого, пережитого.
Пишу оповідання на основі своїх вражень з Карпат (М. Коцюбинський);
Враження бою і тяжка нічна робота втомили їх (О. Гончар);
Як він любив розказувати про свої враження [від експедиції]! (Р. Іваничук);
// Почуття, відчуття.
Остапові нудно. Він має таке враження, наче чекає перевозу (М. Коцюбинський).
2. Вплив чого-небудь на когось.
Аж тепер, під свіжим враженням недавньої пригоди, я чув, як щемить моє серце (М. Коцюбинський);
Під безпосереднім враженням революції 1905 року Франко створив свій найбільший поетичний твір – поему “Мойсей” (О. Корнійчук).
3. Думка, уявлення, що складається внаслідок знайомства, зіткнення з ким- або чим-небудь.
Я сама тепер бачу, що моя книжка вийшла занадто сумна, і се шкодить доброму враженню (Леся Українка);
Він пильно прислухався до зауважень, переглядав зошити, куди відвідувачі записували свої враження (О. Донченко).
ВРА́ЖЕННЯ² див. ура́ження.
Значення в інших словниках
- враження — вра́ження 1 іменник середнього роду те, що залишається у свідомості від пережитого; . вплив чого-небудь на когось; думка, уявлення, що складається внаслідок знайомства, зіткнення з ким- або чим-небудь вра́ження 2 іменник середнього роду пошкодження, поранення Орфографічний словник української мови
- враження — ВРАЖЕННЯ – УРАЖЕННЯ Враження, р. мн. -ень. 1. Слід у свідомості; вплив; уявлення. Як життя почало ширитись, то з ним і мова людська ширилася, набиралися нові слова задля виразу нових вражень, нових потреб (Панас Мирний)... Літературне слововживання
- враження — Ефект, зст. вражіння; (- що) думка, опінія, оцінка, висновок. Словник синонімів Караванського
- враження — I -я, с. 1》 Те, що залишається у свідомості людини від баченого, пережитого. || Почуття, відчуття. Ділитися враженнями. 2》 Вплив чого-небудь на когось. 3》 Думка, уявлення, що складається внаслідок знайомства, зіткнення з ким- або чим-небудь. Справляти враження на когось. II див. ураження. Великий тлумачний словник сучасної мови
- враження — ВРА́ЖЕННЯ (думка, уявлення, оцінка, що складається у когось внаслідок знайомства, зіткнення тощо з ким-, чим-небудь), ЕФЕ́КТ, ВПЛИВ рідше, ВРАЖІ́ННЯ заст. Кобзар замовк, задоволений справленим враженням (З. Тулуб); Юрина заява мала ефект. Словник синонімів української мови
- враження — Вра́ження і вражі́ння, -ння, -ннію; вра́ження, -жень і -женнів; вражі́ння, -жінь і -жі́ннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- враження — ВРА́ЖЕННЯ¹, я, с. 1. Те, що залишається в свідомості людини від баченого, пережитого. Пишу оповідання на основі своїх вражень з Карпат (Коцюб., III, 1956, 400); Враження бою і тяжка нічна робота втомили їх (Гончар, І, 1954, 41); // Почуття, відчуття. Словник української мови в 11 томах