вродливо

ВРОДЛИ́ВО (УРОДЛИ́ВО).

Присл. до вродли́вий.

На горбку, біля чиєїсь клуні, ялина висока вродливо чорніє, зелене хутро на ній із сивим, сріблястим полиском, що так і вабить зір (Є. Гуцало);

Прийшли дощi. Вкотили гiлля. Сiрник задмухали в руцi. Подумалось: на свiтi цiм все так вродливо i свавiльно (І. Жиленко).