втопати

ВТОПА́ТИ (УТОПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТОНУ́ТИ (УТОНУ́ТИ), втону́, вто́неш, док.

1. без дод. Те саме, що тону́ти.

Сестриця не слухала, на кладку ступила; Кладочка схитнулась, сестриця втонула (П. Чубинський).

2. у чому. Загрузати, зав'язати (в багні, снігу і т. ін.).

Ззаду, намагаючись не відставати, втопала в снігу баба Федора (О. Донченко);

* Образно. Не однаково дивитися, як гине Жива душа, втопаючи в багні! (Дніпрова Чайка);

Одначе для мене всі ці страхітливі лиха вже не мали жодного значення, .. вони втонули в моєму власному горі (Ю. Мушкетик);

// Поринати, заглиблюватися в що-небудь м'яке.

Приємно було сидіти, дослухатися до музики, втопати у м'якому автомобільному кріслі (із журн.);

Втопати в подушках.

3. у чому, перен. Бути невидимим, зникати з очей.

На схилі гори утопають в зелені садів невеликі одноповерхові будинки (О. Корнійчук);

Гарні краї ті далекі В казковій втопають красі (І. Нехода);

Віюк устав і погупав знов у далекі печери та швидко втонув у темряві (І. Франко);

Втонули в часі імена митців (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втопати — втопа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втопати — Тонути, (в чому) поринати <�заглиблюватися> у що, (в снігу) загрузати, (в зелені) купатися, док. УТОНУТИ, о. піти раки ловити Словник синонімів Караванського
  3. втопати — (утопати), -аю, -аєш, недок., втонути (утонути), втону, втонеш, док. 1》 без додатка. Те саме, що тонути. 2》 у чому.Загрузати, зав'язати (в багні, снігу і т. ін.). || Поринати, заглиблюватися в що-небудь м'яке. 3》 у чому, перен. Бути невидимим, зникати з очей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. втопати — ГРУ́ЗНУТИ в чому, в що і без додатка (занурюватися в щось в'язке, сипке тощо), ВГРУЗА́ТИ (УГРУЗА́ТИ) в що, ЗАГРУЗА́ТИ в чому, в що, ПОГРУЗА́ТИ в чому, в що, В'Я́ЗНУТИ в чому, СТРЯ́ГНУТИ в чому, діал. Словник синонімів української мови
  5. втопати — ВТОПА́ТИ (УТОПА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВТОНУ́ТИ (УТОНУ́ТИ), втону́, вто́неш, док. 1. без додатка. Те саме, що тону́ти. Сестриця не слухала, на кладку ступила; Кладочка схитнулась, сестриця втонула (Чуб., V, 1874, 202). 2. у чому. Словник української мови в 11 томах