вудилище

ВУДИ́ЛИЩЕ¹, а, с., рідко.

Те саме, що вуди́ла.

Я хилюся біля гаю, До півночі виглядаю: Чи не дзвякне вудилище, А чи шабля не засвище? (А. Малишко).

ВУДИ́ЛИЩЕ², а, с., рідко.

Те саме, що ву́длище.

Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив полювати на човні з вудилищем (О. Донченко);

Лінія вудки сильно натягнулася, вудилище вигнулося і почалося пручання з якоюсь потворкою, якої я ще не бачив (У. Самчук);

На піску лежав перекинутий човен діда Лапоні. Хтось поламав і весло, і дідові вудилища (В. Близнець);

Підвечерявши, захопили пару пластикових вудок.., збігли до води; Едик тупим кінцем захромив вудилище в пісок, привалив його брилою (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудилище — вуди́лище іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вудилище — -а, с., рідко. 1》 Те саме, що вудлище. 2》 Те саме, що вудила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вудилище — див. держак Словник синонімів Вусика
  4. вудилище — ВУ́ДЛИЩЕ (тонкий і гнучкий прут — ручка вудки), ВУДИ́ЛИЩЕ, ВУДИ́ЛО, ВУ́ДИЛЬНО діал. І короп кидається у глибінь, згинає вудлище в дугу широку (М. Рильський); Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив.. на човні з вудилищем (О. Словник синонімів української мови
  5. вудилище — ВУДИ́ЛИЩЕ, а, с., рідко. 1. Те саме, що ву́длище. Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив полювати на човні з вудилищем (Донч., Пісня.., 1947, 77). 2. Те саме, що вуди́ла. Я хилюся біля гаю, До півночі виглядаю: Чи не дзвякне вудилище, А чи шабля не засвище? (Мал., І, 1956, 194). Словник української мови в 11 томах
  6. вудилище — Вудилище, -ща с. = вудлище. Шух. І. 226. Словник української мови Грінченка