1. Словник синонімів української мови

вудилище

ВУ́ДЛИЩЕ (тонкий і гнучкий прут — ручка вудки), ВУДИ́ЛИЩЕ, ВУДИ́ЛО, ВУ́ДИЛЬНО діал. І короп кидається у глибінь, згинає вудлище в дугу широку (М. Рильський); Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив.. на човні з вудилищем (О. Донченко); — Яке приємне почуття, коли зловиш (рибу), — проговорила вона, незграбно тримаючи вудило (О. Досвітній); Березове вудильно.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудилище — вуди́лище іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вудилище — -а, с., рідко. 1》 Те саме, що вудлище. 2》 Те саме, що вудила. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вудилище — ВУДИ́ЛИЩЕ¹, а, с., рідко. Те саме, що вуди́ла. Я хилюся біля гаю, До півночі виглядаю: Чи не дзвякне вудилище, А чи шабля не засвище? (А. Малишко). ВУДИ́ЛИЩЕ², а, с., рідко. Те саме, що ву́длище. Словник української мови у 20 томах
  4. вудилище — див. держак Словник синонімів Вусика
  5. вудилище — ВУДИ́ЛИЩЕ, а, с., рідко. 1. Те саме, що ву́длище. Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив полювати на човні з вудилищем (Донч., Пісня.., 1947, 77). 2. Те саме, що вуди́ла. Я хилюся біля гаю, До півночі виглядаю: Чи не дзвякне вудилище, А чи шабля не засвище? (Мал., І, 1956, 194). Словник української мови в 11 томах
  6. вудилище — Вудилище, -ща с. = вудлище. Шух. І. 226. Словник української мови Грінченка