вудилище
ВУДИ́ЛИЩЕ, а, с., рідко.
1. Те саме, що ву́длище.
Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив полювати на човні з вудилищем (Донч., Пісня.., 1947, 77).
2. Те саме, що вуди́ла.
Я хилюся біля гаю, До півночі виглядаю: Чи не дзвякне вудилище, А чи шабля не засвище? (Мал., І, 1956, 194).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вудилище — вуди́лище іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- вудилище — -а, с., рідко. 1》 Те саме, що вудлище. 2》 Те саме, що вудила. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вудилище — ВУДИ́ЛИЩЕ¹, а, с., рідко. Те саме, що вуди́ла. Я хилюся біля гаю, До півночі виглядаю: Чи не дзвякне вудилище, А чи шабля не засвище? (А. Малишко). ВУДИ́ЛИЩЕ², а, с., рідко. Те саме, що ву́длище. Словник української мови у 20 томах
- вудилище — див. держак Словник синонімів Вусика
- вудилище — ВУ́ДЛИЩЕ (тонкий і гнучкий прут — ручка вудки), ВУДИ́ЛИЩЕ, ВУДИ́ЛО, ВУ́ДИЛЬНО діал. І короп кидається у глибінь, згинає вудлище в дугу широку (М. Рильський); Рибалка дід Гурій удень і вночі виїздив.. на човні з вудилищем (О. Словник синонімів української мови
- вудилище — Вудилище, -ща с. = вудлище. Шух. І. 226. Словник української мови Грінченка