вудильний
ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е.
Прикм. до вуди́ла.
У Бердянському кургані знайдено два вуздечні набори: залізні вудила, бронзові псалії, вудильні кільця та залізний ланцюжок з бронзовими бляхами трикутної форми (із журн.).
ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е.
Признач. для вудіння.
Зуби піраній дуже гострі й міцні: палицю з твердого дерева перекушують вмить, навіть товсті вудильні гачки не можуть устояти проти сили їхніх зубів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вудильний — вуди́льний 1 прикметник від: вудила вуди́льний 2 прикметник для вудіння Орфографічний словник української мови
- вудильний — I -а, -е. Прикм. до вудила. II -а, -е. Признач. для вудіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вудильний — ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до вуди́ла. ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е. Признач. для вудіння. Словник української мови в 11 томах