вудильний

ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до вуди́ла.

ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е. Признач. для вудіння.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудильний — вуди́льний 1 прикметник від: вудила вуди́льний 2 прикметник для вудіння Орфографічний словник української мови
  2. вудильний — I -а, -е. Прикм. до вудила. II -а, -е. Признач. для вудіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вудильний — ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до вуди́ла. У Бердянському кургані знайдено два вуздечні набори: залізні вудила, бронзові псалії, вудильні кільця та залізний ланцюжок з бронзовими бляхами трикутної форми (із журн.). ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е. Признач. для вудіння. Словник української мови у 20 томах