вудильний

вуди́льний

I -а, -е.

Прикм. до вудила.

II -а, -е.

Признач. для вудіння.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудильний — вуди́льний 1 прикметник від: вудила вуди́льний 2 прикметник для вудіння Орфографічний словник української мови
  2. вудильний — ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до вуди́ла. У Бердянському кургані знайдено два вуздечні набори: залізні вудила, бронзові псалії, вудильні кільця та залізний ланцюжок з бронзовими бляхами трикутної форми (із журн.). ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е. Признач. для вудіння. Словник української мови у 20 томах
  3. вудильний — ВУДИ́ЛЬНИЙ¹, а, е. Прикм. до вуди́ла. ВУДИ́ЛЬНИЙ², а, е. Признач. для вудіння. Словник української мови в 11 томах