вудильник
ВУДИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що вудка́р.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вудильник — вуди́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- вудильник — -а, ч., рідко. Те саме, що вудкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вудильник — ВУДИ́ЛЬНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що вудка́р. Бажаючих відвідати Терешовецьку “Швейцарію” чимало. Одних вудильників по 50–100 осіб набирається протягом дня у весняно-літній період (із журн. Словник української мови у 20 томах
- вудильник — РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Словник синонімів української мови