1. Орфографічний словник української мови

вудильник

вуди́льник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудильник — -а, ч., рідко. Те саме, що вудкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вудильник — ВУДИ́ЛЬНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що вудка́р. Бажаючих відвідати Терешовецьку “Швейцарію” чимало. Одних вудильників по 50–100 осіб набирається протягом дня у весняно-літній період (із журн. Словник української мови у 20 томах
  3. вудильник — РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Словник синонімів української мови
  4. вудильник — ВУДИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що вудка́р. Словник української мови в 11 томах