1. Словник синонімів української мови

вудильник

РИБА́ЛКА (людина, яка займається рибальством), РИБОЛО́В, РИБА́К, РИБОЛО́ВЕЦЬ розм., РИБА́Р розм.; ВУДКА́Р, ВУДІ́Й, ВУДИ́ЛЬНИК (той, хто ловить рибу вудкою). Половчиха стояла нерухомо, обіч поралися коло шаланд на березі рибалки з артілі (Ю. Яновський); Вставали риболови на світанку, Ішли ловити рибок золотих (Д. Павличко); Ой на ставочку рибак рибу удить (П. Чубинський); Ой візьму я відеречка Та й піду я по воду, Ой побачу риболовця, Чи хороший на вроду (пісня); В дні погожі і в негоду, в дружнім колі рибарів борознив Онеги воду біля Кіжських островів (І. Гончаренко); Серед цих, здебільшого випадкових, вудкарів і спінінгістів був один інженер (І. Ле); (Влас:) Простудився, через те тепер і рибу не ходжу вудити. І тепер сила вудіїв сидить на березі, а я дома (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вудильник — вуди́льник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. вудильник — -а, ч., рідко. Те саме, що вудкар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вудильник — ВУДИ́ЛЬНИК¹, а, ч., рідко. Те саме, що вудка́р. Бажаючих відвідати Терешовецьку “Швейцарію” чимало. Одних вудильників по 50–100 осіб набирається протягом дня у весняно-літній період (із журн. Словник української мови у 20 томах
  4. вудильник — ВУДИ́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що вудка́р. Словник української мови в 11 томах