вуз

ВУЗ, у, ч., заст.

Скорочена назва вищого навчального закладу; ВНЗ.

– Я її торік іще зустрів на вулиці. “І чого б я ото, – кажу, – по-дурному час гаяв! .. ну для чого ви в Києві сидите? .. Поступили б до якогось вузу, почали б учитись абощо” (Б. Антоненко-Давидович);

Вчилися вони, ці дівчатка, в радянських школах, кінчали десятилітки, йшли до вузів, мріяли бути лікарями, інженерами (Остап Вишня);

Наприкінці 80-х я кілька семестрів викладала естетику в одному з мистецьких вузів Києва (О. Забужко);

Студенти і викладачі вузу часто приймають закордонних гостей (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуз — вуз іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вуз — -у, ч., розм. Скорочена назва вищого навчального закладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вуз — ВУЗ, у, ч. Скорочена назва вищого навчального закладу. Вчилися вони, ці дівчатка, в радянських школах, кінчали десятилітки, йшли до вузів, мріяли бути лікарями, інженерами (Вишня, I, 1956, 312); Визволений радянський Львів є нині містом.. вузів (Козл., Відродження.., 1950, 66). Словник української мови в 11 томах