вуз
ВУЗ, у, ч., заст.
Скорочена назва вищого навчального закладу; ВНЗ.
– Я її торік іще зустрів на вулиці. “І чого б я ото, – кажу, – по-дурному час гаяв! .. ну для чого ви в Києві сидите? .. Поступили б до якогось вузу, почали б учитись абощо” (Б. Антоненко-Давидович);
Вчилися вони, ці дівчатка, в радянських школах, кінчали десятилітки, йшли до вузів, мріяли бути лікарями, інженерами (Остап Вишня);
Наприкінці 80-х я кілька семестрів викладала естетику в одному з мистецьких вузів Києва (О. Забужко);
Студенти і викладачі вузу часто приймають закордонних гостей (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуз — вуз іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- вуз — -у, ч., розм. Скорочена назва вищого навчального закладу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуз — ВУЗ, у, ч. Скорочена назва вищого навчального закладу. Вчилися вони, ці дівчатка, в радянських школах, кінчали десятилітки, йшли до вузів, мріяли бути лікарями, інженерами (Вишня, I, 1956, 312); Визволений радянський Львів є нині містом.. вузів (Козл., Відродження.., 1950, 66). Словник української мови в 11 томах