вуздечковий
ВУЗДЕ́ЧКОВИЙ (рідше УЗДЕ́ЧКОВИЙ), а, е.
Стос. до вуздечки.
Я домудрувався зробити ось так: довгий вуздечковий повід прив'язав собі до ноги, насунув картуза на вуха й ліг спати (М. Стельмах);
Як свідчать пам'ятки гунської епохи, найтиповішим кінським спорядженням серед кочівників були вуздечкові набори з накладок, бляшок, наконечників (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вуздечковий — вузде́чковий прикметник Орфографічний словник української мови
- вуздечковий — -а, -е. Прикм. до вуздечка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вуздечковий — ВУЗДЕ́ЧКОВИЙ, а, е. Прикм. до вузде́чка. Словник української мови в 11 томах