вурдалак
ВУРДАЛА́К, а, ч., міф.
Те саме, що вовкула́ка 2.
Мальва спала, так і не дочекавшись казок про вурдалаків, джинів, а Марія слухала і їй ставало моторошно від проповіді дервіша (Р. Іваничук);
Вночі йому снилися упирі і вурдалаки з пов'язками на довгих синіх шиях (І. Роздобудько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вурдалак — -а, ч. Те саме, що вампір. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вурдалак — А, ч. У деяких слов'янських народів мертець, що виходить вночі з могили, щоби ссати кров людей, які сплять; вампір, упир. І сниться сон, і тихе бдіння мене колошкає, мов мак, з небес зіходить благостиня, і креше душу вурдалак. (П-2:190). Словник поетичної мови Василя Стуса