вурка

ВУ́РКА (У́РКА), и, ч. і ж., розм.

Бандит; кримінальний злочинець у місцях ув'язнення на відміну від побутових, господарських і політичних.

– Ще приріжуть уночі. Як не татари, то вурки. У двох ножаки (Григорій Тютюнник);

Вурки, обравши собі любимі клички [прізвиська], часто навіть забували своє справжнє (А. Іщук);

Тут [у камері] основна маса – це кримінальний елемент, злодії-рецидивісти, урки-професіонали (І. Багряний).