вусатий
ВУСА́ТИЙ (рідко УСА́ТИЙ), а, е.
Який має вуса (у 1–3 знач.).
На одних дверях був намальований вусатий і чубатий запорожець (І. Нечуй-Левицький);
Та він садив [дуби], усатий чародій, Роботі сам радіючи своїй (М. Рильський);
Всі, усі тепер у полі. Бо роботи є доволі, Навіть Мурчик – кіт вусатий – Десь повіявся із хати (М. Стельмах);
Кити – теплокровні морські ссавці, чиї предки жили на суші. Вони поділяються на дві групи: зубаті ( до яких належать і дельфіни) і вусаті кити (з наук.-попул. літ.);
* Образно. З обох боків, як стіни, стояло жито й шелестіло вусатим колоссям (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вусатий — вуса́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- вусатий — -а, -е. Який має вуса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вусатий — Ого, ч. Тролейбус. * рогатий. Словник сучасного українського сленгу
- вусатий — ВУСА́ТИЙ, а, е. Який має вуса. На одних дверях був намальований вусатий і чубатий запорожець (Н.-Лев., І, 1956, 349); Всі, усі тепер у полі. Бо роботи є доволі, Навіть Мурчик — кіт вусатий — Десь повіявся із хати (Стельмах, Колосок.. Словник української мови в 11 томах
- вусатий — Вусатий, -а, -е см. усатий. Словник української мови Грінченка