1. Словник української мови у 20 томах

вусань

ВУСА́НЬ (рідко УСА́НЬ), я́, ч.

Чоловік з великими вусами.

Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (К. Гордієнко);

В загоні Руднєва справді всі стали вусанями (П. Воронько);

Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин, батько – круглоголовий кремезний вусань з густими, ще зовсім чорними бровами (О. Гончар);

– Вйо, вйо, соколики! – підбадьорився вусань обіцянкою. – Ви гарно, пане, вдумали (Василь Шевчук);

Так часом сивий інвалід Охоче вухо прихиляє До мови юних усанів, Дарма що вік його відцвів (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вусань — вуса́нь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вусань — -я, ч. Чоловік з вусами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вусань — ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О. Словник синонімів української мови
  4. вусань — Вуса́нь, -ня́, -не́ві; -сані́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вусань — ВУСА́НЬ, я́, ч. Чоловік з вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (Горд., II, 1959, 8); В загоні Руднева справді всі стали вусанями (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 9). Словник української мови в 11 томах
  6. вусань — Вусань, -ня м. см. усань. Словник української мови Грінченка