1. Орфографічний словник української мови

вусань

вуса́нь

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вусань — -я, ч. Чоловік з вусами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вусань — ВУСА́НЬ (рідко УСА́НЬ), я́, ч. Чоловік з великими вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (К. Гордієнко); В загоні Руднєва справді всі стали вусанями (П. Словник української мови у 20 томах
  3. вусань — ВУСА́НЬ (чоловік з вусами); ПРУДИ́ВУС (ПРУДИ́УС) розм. (з довгими пишними вусами); КРУТИ́ВУС розм. (з хвацько закрученими вусами); ВУСА́Ч рідше. Поруч з Славиком сидить її, Мар'янин батько — круглоголовий кремезний вусань (О. Словник синонімів української мови
  4. вусань — Вуса́нь, -ня́, -не́ві; -сані́, -ні́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вусань — ВУСА́НЬ, я́, ч. Чоловік з вусами. Пасько Нестір, довгий, чорнявий вусань, повз двір ідучи, гукнув до старої (Горд., II, 1959, 8); В загоні Руднева справді всі стали вусанями (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 9). Словник української мови в 11 томах
  6. вусань — Вусань, -ня м. см. усань. Словник української мови Грінченка