1. Орфографічний словник української мови

вуса

ву́са

множинний іменник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуса — вуси, -ів, мн. (одн. вус, рідко ус, -а, ч.). 1》 Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків. 2》 Волосся-щетинки по боках верхньої губи в деяких тварин. || Тонкі відростки по боках рота деяких риб (напр. сома) і рака. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вуса — ВУ́СА, ВУ́СИ, ів, мн. (одн. вус, рідко ус, а, ч.). 1. Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків. Сивий ус, стару чуприну Вітер розвіває (Т. Шевченко); На червоному виду різко виділялись пишні, густі, з жовтими кінчиками вуса (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  3. вуса — ВУ́СА, ВУ́СИ, ів, мн. (одн. вус, рідко ус, а, ч.). 1. Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків. Сивий ус, стару чуприну Вітер розвіває (Шевч., І, 1951, 26); На червоному виду різко виділялись пишні, густі, з жовтими кінчиками вуса (Коз. Словник української мови в 11 томах
  4. вуса — (укр.) Стесані по дузі випусти вінців зрубу для того, щоб підтримувати мауерлат. Архітектура і монументальне мистецтво