1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вуса

ву́са

вуси, -ів, мн. (одн. вус, рідко ус, -а, ч.).

1》 Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків.

2》 Волосся-щетинки по боках верхньої губи в деяких тварин.

|| Тонкі відростки по боках рота деяких риб (напр. сома) і рака.

Китовий вус — пругкі рогові пластинки на верхній щелепі кита.

|| Органи чуття деяких комах; антени.

3》 Тоненькі пагони, стеблинки деяких рослин, які служать для їх розмноження або для прикріплення до чого-небудь.

|| Тонкий виріст на колосках злакових рослин; остюк.

4》 тільки мн., заст. Зборки ззаду від талії вниз у верхньому одязі (кожушкові, свиті, корсетці).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вуса — ву́са множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. вуса — ВУ́СА, ВУ́СИ, ів, мн. (одн. вус, рідко ус, а, ч.). 1. Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків. Сивий ус, стару чуприну Вітер розвіває (Т. Шевченко); На червоному виду різко виділялись пишні, густі, з жовтими кінчиками вуса (В. Козаченко). Словник української мови у 20 томах
  3. вуса — ВУ́СА, ВУ́СИ, ів, мн. (одн. вус, рідко ус, а, ч.). 1. Волосся, яке росте над верхньою губою в чоловіків. Сивий ус, стару чуприну Вітер розвіває (Шевч., І, 1951, 26); На червоному виду різко виділялись пишні, густі, з жовтими кінчиками вуса (Коз. Словник української мови в 11 томах
  4. вуса — (укр.) Стесані по дузі випусти вінців зрубу для того, щоб підтримувати мауерлат. Архітектура і монументальне мистецтво