відганятися
ВІДГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДІГНА́ТИСЯ, віджену́ся, жене́шся; мин. ч. відігна́вся, гна́лася, лося; док.
1. Захищатися від чийогось нападу, атаки і т. ін.
По пояс у вівсі стоїть Сафрон Варчук і розмахує грабками, відганяючись від розлюченого Ласія (М. Стельмах);
Якийсь наївний чоловічок намагався одігнатися від них [куль] руками (Я. Качура);
Коні тягли важкі гармати майже по цілині кудись на невідомі позиції, йшли поволі, помахували гривами й куцими, підстриженими хвостами, відганяючись від ледачих надвечірніх мух (І. Багряний).
2. тільки недок., спец. Пас. до відганя́ти 4.
Оскільки азот має нижчу температуру кипіння, ніж кисень, то при нагріванні рідкого повітря спочатку відганяється азот, а рідке повітря збагачується киснем (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- відганятися — відганя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- відганятися — -яюся, -яєшся, недок., відігнатися, відженуся, -женешся; мин. ч. відігнався, -гналася, -гналося; док. 1》 Захищатися від чийогось нападу тощо. 2》 тільки недок. Пас. до відганяти 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відганятися — ВІДГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДІГНА́ТИСЯ, віджену́ся, жене́шся; мин. ч. відігна́вся, гна́лася, лося; док. 1. Захищатися від чийогось нападу тощо. Словник української мови в 11 томах