1. Словник української мови в 11 томах

відганятися

ВІДГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДІГНА́ТИСЯ, віджену́ся, жене́шся; мин. ч. відігна́вся, гна́лася, лося; док.

1. Захищатися від чийогось нападу тощо.

По пояс у вівсі стоїть Сафрон Варчук і розмахує грабками, відганяючись від розлюченого Ласія (Стельмах, На.. землі, 1949, 56);

Якийсь наївний чоловічок намагався одігнатися від них [куль] руками (Кач., II, 1958, 319);

*У порівн. Дригає ногами, ніби від собак відганяється (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 145);

2. тільки недок. Пас. до відганя́ти 4.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відганятися — відганя́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відганятися — -яюся, -яєшся, недок., відігнатися, відженуся, -женешся; мин. ч. відігнався, -гналася, -гналося; док. 1》 Захищатися від чийогось нападу тощо. 2》 тільки недок. Пас. до відганяти 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відганятися — ВІДГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВІДІГНА́ТИСЯ, віджену́ся, жене́шся; мин. ч. відігна́вся, гна́лася, лося; док. 1. Захищатися від чийогось нападу, атаки і т. ін. Словник української мови у 20 томах