віддалина
ВІДДА́ЛИНА, и, ж., поет.
Те саме, що далина́.
Бій іде, і гроза доліта до найдальших віддалин (Л. Первомайський);
Піднявся він до зоряних віддалин найкращої планети посланцем (О. Левада).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддалина — відда́лина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- віддалина — -и, ж., поет. Те саме, що далина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддалина — див. далечінь Словник синонімів Вусика
- віддалина — ДАЛЕЧІ́НЬ (далекий простір, край), ДАЛЕЧИНА́, ДА́ЛЕЧ, ДАЛИНА́, ДАЛЬ, ВІДДА́ЛИНА поет., ДАЛЕ́КІСТЬ заст. Де Буг з Дніпром зливається, Там з кручі Станіслав Все дивиться, вдивляється У далину заграв, У далечінь світанку, У казку вечорів (М. Словник синонімів української мови
- віддалина — ВІДДА́ЛИНА, и, ж., поет. Те саме, що доли́на. Нехай летить до всіх віддалин Наш клич, як гасло світове (Рад. Укр., 16.III 1952, 4); Бій іде, і гроза доліта до найдальших віддалин (Перв., II, 1948, 95). Словник української мови в 11 томах