1. Словник української мови в 11 томах

віддалина

ВІДДА́ЛИНА, и, ж., поет. Те саме, що доли́на.

Нехай летить до всіх віддалин Наш клич, як гасло світове (Рад. Укр., 16.III 1952, 4);

Бій іде, і гроза доліта до найдальших віддалин (Перв., II, 1948, 95).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віддалина — відда́лина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. віддалина — -и, ж., поет. Те саме, що далина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддалина — ВІДДА́ЛИНА, и, ж., поет. Те саме, що далина́. Бій іде, і гроза доліта до найдальших віддалин (Л. Первомайський); Піднявся він до зоряних віддалин найкращої планети посланцем (О. Левада). Словник української мови у 20 томах
  4. віддалина — див. далечінь Словник синонімів Вусика
  5. віддалина — ДАЛЕЧІ́НЬ (далекий простір, край), ДАЛЕЧИНА́, ДА́ЛЕЧ, ДАЛИНА́, ДАЛЬ, ВІДДА́ЛИНА поет., ДАЛЕ́КІСТЬ заст. Де Буг з Дніпром зливається, Там з кручі Станіслав Все дивиться, вдивляється У далину заграв, У далечінь світанку, У казку вечорів (М. Словник синонімів української мови