віддертий
ВІДДЕ́РТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до відде́рти 1.
Голі стіни конали останнім диханням оддертих шпалерів [шпалер] (М. Коцюбинський);
Батько змарнів, аж чорний.., і одіж на ньому .. з рябих ганчірок, позшиваних косо, мабуть, віддертих від негодящих кофт і спідниць (В. Барка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- віддертий — відде́ртий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- віддертий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віддерти 1). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віддертий — ВІДДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відде́рти 1; // У знач. прикм. Голі стіни конали останнім диханням оддертих шпалерів (Коцюб., II, 1955, 89). Словник української мови в 11 томах